"Христос воскрес! Воістину
воскрес!" - ці слова піднесено лунали в храмі св. рівноапостольних
Володимира та Ольги УПЦ КП у Сімферополі під час служби в урочисті
пасхальні дні. Ними віталися, вони звучали з амвона, де, зокрема,
другого травня можна було побачити майже всіх священнослужителів, які
представляють в Криму Київський патріархат. Храм, прикрашений іконами,
різьбленням, квітами, вже мало нагадував те небагате приміщення, на яке
постійно намагався "накласти лапу" кримський фонд державного майна.
Так,
і тут панує дух воскресіння, підйому, оновлення і безмежної радості,
адже сьогодні вже найвищою церковною владою світу спростовано тезу щодо
"неканонічності" Київського патріархату. Як з'ясувалося, право мати
власну церкву у "молодшого брата" "старший" забрав самочинно, не маючи
ні дозволу відповідних релігійних інстанцій, ні будь-яких інших
документів вмотивовуючих чи виправдовуючих цю дію. Ніби зірвав у
"молодшого" з голови капелюха і сказав: тепер не носи його ніколи, бо це
неканонічно. Зірвав капелюха, а хотілося б - голову. Аби думала лише
та, що в Москві, і розцінювала події зі своєї дзвіниці. А ще й
провокувала їх, взагалі "керувала парадом". Та ба, аналізуючи поведінку
Московської церкви на теренах України під час президентських виборів,
навіть російські аналітики визнають, що завдала вона собі шкоди більшої,
ніж за весь радянський період всі вкупі генеральні секретарі. Бо буде не так, як хочеться, а так, як Бог дасть. А
Господу, певне, ближчі не ті його ягнята, що раді перетворитися на
вовків, аби зберегти владу і все приємне, що з цього витікає. І хоча
наш новий прем'єр-міністр Анатолій Матвієнко, як сам він дав зрозуміти
кримським чиновникам, не янгол, його поява в храмі св. Володимира та
Ольги першого пасхального дня була сприйнята як Боже знамення. Бо тут
раніше офіційні особи не з'являлися, вони також цілком байдуже ставилися
до хуліганських витівок, якими супроводжувалися візити до Криму Його
Святості Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Схоже,
тепер цьому буде покладено край. Чи допоможе глава уряду церкві, як
обіцяв? Вже допоміг. Здається, тут не було ще такого щасливого
Великодня, стільки сяючих очей і, звичайно ж, такого обіду - не для
вибраних, для усіх парафіян. І в "президії", поруч з владикою Климентом,
були не лише найвпливовіші з них, але й старі, бідні та слабі. Унікальною
стала і можливість поспілкуватися одразу з усіма священиками, зі слів
яких змалювалася широка картина життя української церкви в Криму, з її
матеріальною базою, стосунками різного рівня. Святі отці, як правило,
скаржилися на диференційоване ставлення керманичів до представників
Московського та Київського патріархату, не на користь останнім.
Приміром, їм не дозволялося викладати в школах Закон Божий, хоча батьки
школярів виявляли відповідне бажання. У той же час російські священики
намагалися запроваджувати не зовсім зрозумілий предмет "Основы
православной культуры Крыма". А на запитання директора однієї із шкіл
Первомайського району "нашоукраїнця" Валерія Пастушко, з чийого це
робиться благословення, відповідали: з благословення прем'єр-міністра
Куницина. Їм був відкритий шлях і до українського війська, а відповідні
органи аж ніяк не турбувало, що поруч з цими священиками частенько
крутилися російські козачки. Про зовсім не миролюбні настрої цих
козачків щодо українського народу широко відомо. Але ще більше обурення
викликала поведінка деяких настоятелів храмів, навіть благочинних УПЦ
МП, що від українських священиків "відхрещувалися" дулями і навіть лізли
в бійку. Отця Івана (с. Перевальне Сімферопольського району)
непокоїв той вплив, який такі "колеги" намагалися чинити на парафіян
його парафії, переконуючи тих, що тепер будуть хворіти і вони, і їхні
діти через своє "гріхопадіння". Про ситуацію в Саках - Євпаторії
"звітував" отець Ярослав. Сплеск активності сакської релігійної громади
(про це ми розповідали понад рік тому) змінився спадом. А ось в
Євпаторії, де релігійна громада УПЦ КП існує вже 7 років, склалися
передумови для прогресу. Тут знайшлися люди, що розділили з молодим
священиком турботи про церковні справи та, зрештою, і про його власний
побут. Це, зокрема, член УРП "Собор" підприємець Олег Дроб'язко. Попри
позачергові виснажливі перевірки не відмовляє громаді і директор
бібліотеки, в приміщенні якої проводяться богослужіння. Міська ж влада
назустріч церкві не іде, хоча вже й починає "перефарбовуватися". Ситуацію
в Первомайському районі, який представляв о. Віталій, він назвав
стабільною. Св. отець похвалився своїм виходом в ефір на місцевому
телеканалі з Великоднім вітанням, подякував підприємцям Валентині
Анатоліївні та Володимиру Петровичу Кульковим, які вміють дати раду і
землі, і собі, і тим, хто довірив їм свій земельний пай, та ще й
опікуються українською церквою. Сталося так, що вона тут мала два
приміщення: в селах Островському і Октябрському. Але через агресивні
витівки російських священиків доводилося правити службу і просто неба.
Втім, як показало життя, така поведінка дає зворотний результат, й люди в
ризах у ролі завойовників не приживаються на чужих територіях. Отець
Ігор (с. Кумове Роздольненського району), який зовсім недавно навчався в
Луцькій духовній семінарії, налаштований ще оптимістичніше - адже
відчуває підтримку голови сільради. Ще менше негативного досвіду має о.
Євген, котрого тільки-но призначено в Красногвардійський район. Підсумки
цієї розмови підбив єпископ Сімферопольський і Кримський Климент. Він
назвав перспективні для розширення і зміцнення єпархії регіони. Це
Білогірський, Бахчисарайський, Ленінський райони, міста Керч, Алушта,
Ялта, Судак. Наголосив на освіченості своїх священнослужителів: адже
вони, окрім духовної, мають ще й світську вищу освіту. У той час, як
кадри Московської патріархії частенько куються на кількамісячних курсах.
Владика закликав до дотримання закону про свободу совісті, порушив
питання про звільнення від економічно не обґрунтованих поборів, що
поширюються на тих, хто оформляє землю під майбутній храм, адже церкви
живуть на пожертви і наші парафіяни не настільки багаті, аби брати
участь в утриманні бюрократичних інституцій. Єпископ запропонував
активніше впроваджувати вивчення в школах Закону Божого, а владі - не
перешкоджати цьому. Було порушено також питання щодо прямого тиску
єпископа Сімферопольського і Кримського УПЦ МП Лазаря на представників
владних установ, які почали одержувати листи за його підписом з
наклепницькими випадами щодо УПЦ КП та закликами зробити все, аби
"тлетворные зерна раскола не дали своих греховных всходов". У цьому
зв'язку священиками навіть було висловлено думку, що поведінка опонентів
дає підстави говорити про спрямування їхніх зусиль на розвал
християнства в цілому. Тож ставши заручницею імперської політики, УПЦ МП
і дійсно ризикує втратити право на виконання свого високого
призначення. Чи схаменуться її діячі? Чи воскресне вона в новій
іпостасі, не роздвоюючись поміж виголошенням заповідей Божих і втіленням
їх в реальному житті?
На фото:клір Кримської єпархії Фото В. Руденського.
